Теоретичне обґрунтування сутності професійного розвитку персоналу
Наставництво - складова частина професійної підготовки особового складу митного органу та одна з форм підвищення професійної майстерності кадрів, здобуття достатніх професійних знань, умінь, практичного досвіду для виконання завдань, поставлених перед митною службою України [15].
Мета наставництва - забезпечення оптимальної адаптації працівника як фахівця до умов служби, цілеспрямоване формування та розвиток його професійних і особистих якостей, необхідних для виконання функціональних обов’язків. Основними завданнями наставництва є:
· формування ділових і морально-психологічних якостей, дисциплінованості, високої відповідальності за виконання службових обов’язків;
· виховання високої громадянської свідомості, відданості народу України, вірності Присязі державного службовця та Урочистому зобов’язанню працівника митних органів, поваги до традицій та історії митної служби України, митного органу, до обраної професії;
· набуття практичних знань, умінь, навичок, необхідних для ефективного здійснення професійної діяльності [15].
Одним із напрямів професійного розвитку, як зазначалося раніше, є ротація кадрів.
Ротація - періодичне переміщення працівників як по вертикалі, так і по горизонталі [8].
Ротацію можна представити як самостійне навчання, під час якого співробітник переміщується на іншу посаду з метою отримання нових навичок. Ротація широко використовується підприємствами, які вимагають від працівників полівалентної кваліфікації, тобто володінням кількома професіями. Найбільш розповсюджена ротація серед державних службовців, які працюють в органах внутрішніх справ, служби безпеки, прокуратури, митної служби тощо [62]. Ротація кадрів сприяє оновленню кадрового потенціалу, створенню дієвого кадрового резерву для зайняття високих державних посад та посад керівного складу підприємств, організацій та установ, оперативному маневруванню кадровими ресурсами. Окрім того здійснює позитивний вплив на мотивацію працівника, допомагає переборювати стрес, викликаний одноманітними виробничими функціями. Але, ротація має серйозний недолік, який необхідно враховувати при плануванні професійного розвитку персоналу - високими витратами, пов’язаними з втратою продуктивності при переміщенні фахівця з однієї посади на іншу [76].
Підсумовуючи викладене вище, можемо зробити висновок, що професійний розвиток
персоналу
- це безперервний комплексний процес, спрямований на підвищення компетентності працівників, який включає: адаптацію, планування кар’єри, професійне навчання, ротацію кадрів.
У свою чергу адаптація включає в себе наставництво, консультацію, інструктаж.
Професійне навчання має два види: професійну підготовку та післядипломну освіту. Післядипломна освіта включає:
· перепідготовку;
· спеціалізацію;
· стажування;
· розширення профілю (підвищення кваліфікації) [3]:
Різновидами підвищення кваліфікації є навчання без відриву від роботи, самоосвіта [11].
Під системою професійного розвитку персоналу у нашій роботі ми розуміємо - сукупність організаційних структур, правових основ, процесів, принципів, методів, технологій, процедур, які забезпечують зміну професійних якостей персоналу та структуру його досвіду.
