Методичний інструментарій управління поточним функціонуванням операційної системи

). Прийняття рішень в умовах невизначеності передбачає використання методу «дерева рішень». Даний метод використовується операційними менеджерами здебільшого для прийняття рішень стосовно потужності операційної системи, за проектування і виробництва продукту, визначення необхідності одержання додаткової інформації чи зміни дислокації операційної системи. Отже, «дерево рішень(цілей)» - це графічне відтворення процесу, що визначає альтернативи рішення, стану природи і їхні відповідні імовірності віддачі для кожної комбінації альтернатив. Викорстання «дерева рішень» сосбливо корисно і переважає у випадках, коли є декілька рішень і різні результати , що підходять до них залежно від етапів. Однак, формуючи «дерево рішень», операційний менеджер, має бути впевненим, що всі альтернативи або стани природи відповідно обгрунтовані; у побудові включені всі можливі для розв’язання проблеми альтернативи. У загальному випадку побудова «дерева рішень» схематично має такий вигляд (рис.1.3.2.)

Рис. 1.3.2 Модель «дерева рішень»

З рисунку 1.3.2. можна побачити, що архітектура «дерева рішень» конструюється за вузлом рішення у формі квадрата і вузлу стану природи у формі кругу. Зі стану природи може формуватися 2 типи стану - сприятливий та несприятиливий, що визнчаається певними ймовірностями.

). Теорії ефективності побудовані на визначенні ефективності операційної діяльності. Для визначення ефективності операційної системи, необхідно мати наступні дані:

інформацію про якість процесу, його ефективності та ресурсомісткості, стабільності й відтворюваності параметрів;

інформацію про якість послуг та продукції, що реалізується, ступеня їхньої відповідності вимогам клієнта, стабільності та відтворюваності їхніх параметрів;

- інформацію про ступінь задоволеності клієнта, можливості та виконуваності його потреб, що показує, наскільки він задоволений продукцією або надаваними послугами.

Критерієм оптимальності стабільності режиму операційної системи є рівень використання ресурсів. Цей критерій дає характеристику віхдної і вихідної операційної потужності системи. Вхідна потужність характеризує здатність до сприйняття визначеного масиву ресурсів, вихідна - забезпечення визначеної маси готової продукції.

До інших критеріїв ефективності операційних систем відносяться економічні показники. Вони повинні повинні забезпечувати однозначний зв'язок зі стратегічними показниками, бути економічно "прозорими" і простими для керівників, обґрунтованими, тобто вартість контролю показників повинна бути порівнянна із цінністю інформації для керування процесом, зрозумілими й вимірними для виконавців, повно й адекватно оцінювати результати процесу. Керівник процесу повинен мати можливість впливати на показники.

Якщо додатково до ефективності ще й мінімізується витрати ресурсів або забезпечується інша якість, наприклад, збільшується ринкова вартість продукції, що залежить від її попиту, якості, своєчасності доставки клієнтові, гнучкості сервісу, то операційний менеджмент вважається раціональним.

Прикладами показників стану ефективності операційної системи торговельного підприємства є:

обсяг надання послуг в одиницю часу;