Послідовність вироблення стратегії підприємства
Поділ цілей на довгострокові і короткострокові має принципове значення, так як ці цілі суттєво відрізняються за змістом. Для короткострокових цілей характерна набагато більша, ніж для довгострокових, конкретизація і деталізація (хто, що і коли повинен виконувати).
Існує чотири сфери, в яких підприємства встановлюють свої цілі:
Доходи підприємства;
Робота з клієнтами;
Потреби і добробут співробітників;
Соціальна відповідальність.
Як видно, ці чотири сфери торкаються інтересів усіх впливають на діяльність підприємства суб'єктів, про які говорилося раніше під час обговорення питань місії підприємства.
Накопичений в бізнесі великий досвід по встановленню цілей дозволяє виділити декілька ключових вимог, яким повинні задовольнити правильно сформульовані цілі: повинні бути досяжними гнучкими, прийнятними, конкретними, сумісними.
Встановлення цілей.
Правильно організований процес встановлення цілей передбачає проходження чотирьох фаз:
Виявлення та аналіз тих трендів, які спостерігаються в оточенні;
Встановлення цілей для підприємства в цілому;
Побудова ієрархії цілей;
Встановлення індивідуальних цілей.
Перша фаза. Вплив середовища позначається не тільки на встановленні місії підприємства. Цілі також дуже сильно залежать від стану середовища.
Друга фаза. При встановленні цілей для підприємства в цілому важливо визначити те, які з широкого кола можливих характеристик діяльності підприємства слід взяти в якості цілей підприємства.
Третя фаза. Встановлення ієрархії цілей припускає визначення таких цілей для всіх рівнів підприємства, досягнення яких окремими підрозділами буде призводити до досягнення виробничих цілей.
Четверта фаза. Для того щоб ієрархія всередині підприємства знайшла свою логічну завершеність й стала реально діючим інструментом у виконанні цілей підприємства, вона повинна бути доведена до рівня окремого працівника.
Правильно прийняте рішення щодо стратегії руху до мети не менш важливо, ніж правильний рух за цінами. Про те, як визначити стратегію, піде мова в наступному розділі.
Вибір позиції в конкуренції
Планування для досягнення стратегічних позицій підприємства
Процедура планування для досягнення стратегічних позицій підприємства може бути зведена до системи послідовних логічних операцій. Для цього послідовно необхідно відповісти на кілька запитань:
. У якій стратегічної зоні господарювання ми працюємо.
. Які перспективи в кожній стратегічній зоні господарювання.
. Яку стратегію необхідно прийняти для кожної стратегічної зоні господарювання.
. У яких стратегічних зонах господарювання ми повинні будемо освоювати і працювати.
. Який потенціал слід створити для вибраної нами стратегічної зони господарювання (що показують дослідження, які наші цілі, які наші ресурси, які нові можливості слід розвивати).
. Який потенціал потрібно створити на корпоративному рівні.
Таким чином, перший крок полягає в оцінці місця яке ми посідаємо, тобто визначенні стратегічних зон господарювання та розмежування областей, в яких підприємство має інші можливі області діяльності.
Другий крок полягає у визначенні перспектив підприємства в кожній стратегічній зоні господарювання.
Третій крок полягає у визначенні стратегії та управлінських можливостей які підприємство повинно розвивати в кожній стратегічній зоні господарювання.
Матричні методи вибору позиції в конкуренції
Вибір позиції в конкуренції залежить від сфери конкуренції або широти ринкового сегмента, на який орієнтується підприємство.
Вид конкурентної переваги і сфера, в якій воно досягається, використовується для вибору різних типових варіантів стратегії конкуренції.
Вибір слід починати з використання матриці Портера і тест-таблиці (табл. 2.1) Х. Вільдемана.
Таблиця 2.1 Матриця Портера
Конкурентна перевага | |||
Низькі побічні |
Диверсифіка | ||
Сфера конкуренції |
Широкая ціль |
Лідерство в побічних |
Лідерство в диверсификації |
Вузька ціль |
Фокусировка | ||
На побічних |
на |