Нормування робіт на металорізальних верстатах
маса й габаритні розміри деталі;
пристрій, застосовуваний як для установки, так і для закріплення деталі;
стан настановної поверхні (бази) і потреба у вивірці точності установки.
В інших загально-машинобудівних нормативах норми на установку й зняття деталі мають інший зміст. Зокрема враховують тип й основні параметри верстата, але не враховують час на його включення й вимикання, на очищення пристосування від стружки, тому що ці прийоми нормуються окремо й включені під час, пов'язане з переходом.
Нормативи допоміжного часу, пов'язаного з переходом, розроблені з урахуванням типу верстата й містять час на складний комплекс прийомів, що регулярно повторюються при виконанні переходу (або обробці однієї поверхні).
Нормативи допоміжного часу на вимір передбачають контрольні виміри після обробки; всі проміжні виміри в процесі обробки враховані в часі, пов'язаному з переходом. Час на вимір залежить від вимірюваного розміру й застосовуваного вимірювального інструмента. Вибір вимірювального інструмента вимагає особливої уваги при розробці технологічного процесу, тому що він безпосередньо пов'язаний із забезпеченням якості роботи, усуненням причин шлюбу.
Необхідно також ураховувати рекомендує періодичність, що, вимірів, з урахуванням форми поверхні, виду обробки, квалітету точності й способу установки на розмір. У всіх випадках, коли передбачається виконання контрольних вимірів, що перекривають основною роботою верстата, необхідне зіставлення вільного машинного часу із часом на вимір, тобто час виміру повинне бути менше машинного вільного часу.
У загально-машинобудівних нормативах передбачений поправочний коефіцієнт на сумарний допоміжний час залежно від сумарної тривалості обробки партії деталей (у змінах), так званий коефіцієнт серійності . Якщо при встановленні норми часу відома кількість деталей у партії, то спочатку визначають допоміжний час, а потім розраховують орієнтовну сумарну тривалість обробки партії деталей. Для цього суму основного й допоміжного часу множать на розмір партії й ділять на 480хв (змінний фонд робочого часу). Отриманий результат дозволяє визначити по карті нормативів коефіцієнт серійності.
. Нормування часу на обслуговування робочого місця. В умовах серійного виробництва цей час виражають у відсотках від оперативного часу з урахуванням групи верстата по найбільшому діаметрі деталі, установлюваної над станиною верстата.
. Нормування часу перерв на відпочинок й особисті потреби виконавця. Цю категорію витрат робочого часу визначають у відсотках від оперативного часу незалежно від типу верстата з урахуванням характеру подачі: при механічній подачі - незалежно від маси деталі, при ручній подачі - з урахуванням загальної тривалості операції й маси деталі, при роботі на оправленні - з урахуванням маси оправлення.
. Нормування підготовчо-заключного часу (на партію деталей). Цей час розраховують із урахуванням групи верстата (по найбільшому діаметрі деталі, установлюваної над станиною) по елементах На налагодження верстата, інструмента й пристосування - залежно від типу пристосування й кількості інструментів у налагодженні;. На одержання інструмента, пристосувань до початку обробки й здачу їх після закінчення; цей час за умови централізованої системи обслуговування робочого місця в норму не включають; у противному випадку воно передбачено в нормативах, без обліку конкретних умов тривалістю 7-10хв;. На додаткові прийоми, пов'язані зі змістом операції.
При нормуванні робіт на верстатах зі ЧПУ зміст підготовчо-заключного часу істотно змінюється як по найменуванню прийомів, так і по тривалості. У цих випадках як наладчик, так і нормувальник повинні мати у своєму розпорядженні необхідні довідкові матеріали (технічними паспортами, інструктивними картами налагодження й т.п.).