Застосування стандарту ERP в управління ДП завод „Пожспецмаш”

. Cost Management - управління собівартістю;

. Cash Management - управління платежами;

. FixedAssets - облік основних коштів.

Модель MRP/ERP реалізована в ряді інформаційних систем (ERP -систем) корпоративного рівня. Згідно зі статистичними даними, отриманими при аналізі використання ERP-систем у США, результатом впровадження таких систем на підприємствах є скорочення обсягів запасів у середньому на 17 %, зменшення витрат на закупівлю сировини й матеріалів на 7 %, підвищення рентабельності виробництва в середньому на 30% і якості продукції, що випускається, на 60%.

Здобуваючи й впроваджуючи корпоративну інформаційну систему, підприємства одержують разом з нею й відповідну технологію управління. Побудова сучасної системи корпоративного управління - процес тривалий, складний і трудомісткий. І якщо підприємство зважується на проект впровадження КІС, те перед ним встає проблема вибору системи, найбільш відповідної його роду діяльності, історично зложеній структурі й методам управління. Ясно, що в процесі впровадження, що багато в чому являє собою перманентний консалтинг і наступну реорганізацію діючий бізнес - процесів, і структура й система управління підприємство будуть серйозно видозмінені. Однак ця зміна не повинна бути ламанням раціональних підвалин, які, властиво, і дозволяли підприємству існувати весь період, що передує впровадженню КІС. Нова інформаційна система повинна нести в собі позитивний заряд змін, що багаторазово підсилюють традиційно сильні сторони підприємства, оптимізуючих його структуру й методи управління, що ліквідують застарілі, гальмуючі бізнес форми й методи керівництва.

Західні аналітики розрізняють два види корпоративних інформаційних систем: Business Management Systems (BMS) - системи управління бізнесом і Enterprise Recourse Planning (ERP) - системи планування ресурсів підприємства.

У свою чергу, BMS - системи розбиваються на три групи. У першу з них входять прості системи, призначені для автоматизації малих підприємств. Системи цієї групи розраховані на виконання досить обмеженого числа стандартних бізнес - процесів і являють собою «коробковий продукт». Як правило, вони працюють на одному робочому місці або в невеликих мережах з 4 - 8 комп'ютерів. За рубежем такі системи називають «LowEnd PC». Вітчизняним прикладом системи такого рівня є «1С Бухгалтерія».

До другої групи, називаної «MiddlePC», відносять системи, що відрізняється більшою глибиною й широтою охоплення функцій. Вони мають потребу в настроюванні, що в більшості випадків здійснюють фахівці фірми-розроблювача. У такій системі можуть бути описані десятки бізнес-процесів. В основному дані системи автоматизують бухгалтерський і/або складський облік, як наприклад «1C Підприємство».

Наступна група систем за назвою «HighEndPC» розрахована на роботу великої кількості користувачів. Такі системи можуть застосовуватися на середніх підприємствах, що не пред'являють високих вимог до функціональності й гнучкості системи управління. У системах цієї групи можна зустріти опис уже сотень бізнес-процесів. У більшості випадків вони можуть працювати в середовищі Windows NT або UNIX. Серед російських програмних продуктів до даного класу відносяться «Галактика», «NS2000»; серед західних - «Concorde XAL».

Вищий рівень ієрархії займають системи, які забезпечують планування й управління всіма ресурсами підприємства й будуються на підставі MRP/ERP моделі, тобто ERP-системи. У них є опис тисяч бізнес-процесів. Такі системи можуть мати до 100 тисяч параметрів, які набудовуються, що дозволяють реалізувати величезне різноманіття вимог різних підприємств. ERP-системи задовольняють більшості запитів як середніх, так і дуже великих підприємств. Вони можуть працювати на різних платформах (Windows NT, UNIX, Solaris, AIX і т.д.) і з різними потужними професійними СУБД

В економіці добре відоме правило Парето, відповідно до якого безліч керованих об’єктів поділяється на дві неоднакові частини (80/20). Згідно цього правила лише п’ята частина (20%) всієї кількості об’єктів, з якими приходиться мати справу, дають приблизно 80% результатів цієї справи. Внесок решти 80% об’єктів складає лише 20% загального результату. Наприклад, в торгівлі 20% найменувань дає, як правило, 80% прибутку підприємства, решта 80% найменувань товару - лише необхідне доповнення, обов’язковий асортимент.

Широко розповсюджений у логістиці метод АВС пропонує глибший поділ - на три частини.