Застосування стандарту ERP в управління ДП завод „Пожспецмаш”

У загальному випадку АВС - аналіз є методом, за допомогою якого визначають ступінь розподілу конкретної характеристики між окремими елементами якої-небудь множини. У даному випадку в основу аналізу покладено припущення, що відносно невелика кількість видів товарів, які повинні неодноразово закуповуватися, складає велику частину вартості всіх товарів, що закуповуються.

Щодо управління матеріальними запасами метод АВС - спосіб нормування і контролю за станом запасів, який полягає в розбитті номенклатури N товарно-матеріальних цінностей на три нерівно потужних підмножин А, В та С на основі деякого формального алгоритму.

Для проведення АВС - аналізу необхідно:

) встановити вартість кожного товару (за закупними цінами);

) розташувати товари за зменшенням вартості;

) знайти суму витрат на придбання;

) розрахувати частку кожної позиції товару в загальній сумі витрат;

) розташувати асортиментні позиції в порядку зменшення частки в загальній сумі витрат;

) розбити товари на групи залежно від їх питомої ваги в загальних витратах на придбання.

Залежно від витрат товарні запаси поділяються на три групи - А,В,С за їх питомою вагою в загальних витратах на придбання.

Найбільш розповсюдженою є така класифікація:

Група „А”: найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно 75-80% загальної вартості запасів, але вони складають лише 10-20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні;

Група „В”: середні за вартістю товари. Їх частка в загальній сумі запасів складає приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси складають 30-40% матеріальних ресурсів, які зберігаються;

Група „С”: найдешевші. Вони становлять 5-10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу зберігання.

Аналіз АВС показує значення кожної групи товарів. Виходячи з цього, для кожної з трьох груп товарів закладається різний ступінь деталізації під час планування та контролю.

Для А - товарів можна провести такі заходи: точніший аналіз цін закупівель, детальний аналіз структури витрат, всеохоплюючий аналіз ринку, отримання декількох пропозицій від постачальників, більш жорсткі переговори щодо закупівельних цін, ретельніша підготовка замовлень на постачання, регулярний контроль запасів, точніше визначення страхових запасів і т.д.

В-товари - це такі товари, які характеризуються середньо-вартісними величинами. Залежно від їх значення з ними варто працювати або як з А-товарами, або як із С-товарами.

Через велику кількість і низьку вартість С-товарів, головна задача раціоналізації полягає у зниженні витрат на оформлення замовлень і складування. З цією метою можна проводити такі заходи: спрощення оформлення замовлень, зведені замовлення, застосування простих формулювань замовлень, телефонні замовлення, спрощений складський облік, великі партії замовлень, спрощений контроль замовлень, встановлення більш високого рівня страхових запасів і т.д.

Концентрація зусиль на А-товарах чи А-постачальниках не повинна означати, що В- або С-товари чи постачальники залишаються зовсім поза увагою. Однак їх економічний вплив не буде настільки вирішальним, як для А-класу.

Сутність та методику проведення аналізу ABC розглянемо на прикладі нашого підприємства.

Торговий асортимент фірми, річні обсяги продажу по окремих позиціях представлені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Вихідні дані для проведення аналізу АВС аналізу