Дослідження впливу чинників внутрішнього та зовнішнього середовища на ефективність організаційних змін на підприємстві

вимоги до кваліфікації кадрів високотехнологічних виробництв;

вимоги до науково-технічного рівня конкурентоспроможної продукції;

природно-екологічна складова:

природнокліматичні умови;

територіальне розміщення корисних копалин і природних ресурсів;

стан екологічного середовища та його вплив на виробництво.

тенденції ресурсного забезпечення:

структура і наявність національних ресурсів;

імпорт, експорт;

рівень дефіцитності ресурсів, що споживаються окремими фірмами;

доступність ресурсів (ціни та витрати на перевезення).

Усі названі чинники, що визначають стан зовнішнього середовища також знаходяться у тісному зв’язку, що ще раз підкреслює необхідність системного підходу до зовнішнього середовища, що дасть змогу відслідковувати не лише зміни в окремих складових, а і їхній взаємний перехресний вплив. Проміжне середовище можна представити у вигляді галузі до якої належить фірма. Щоб дістати чіткіше уявлення про галузь необхідно проаналізувати її місце і роль в економіці взагалі, скласти прогнози щодо перспектив її подальшого існування та розвитку.

Торгівля в Україні розвивається дуже стрімко, про що свідчить поява нових великих торгівельних центрів у столиці і у великих містах України. Постійно будуються нові торгівельні площі, адже попит не зникає, а лише збільшується. Що ж стосується ПАТ «Універмаг Україна», то він має певні переваги перед іншими торгівельними центрами, адже існує не перший десяток років, розташований у центрі міста, постійно ведеться вдосконалення торгівлі та покращення розташування товарів та збільшення їх асортименту.

Оскільки торговельні підприємства виконують операції комерційного, технологічного та іншого характеру, а саме: вивчення кон’юнктури ринку; встановлення господарських зв’язків з виробниками та постачальниками товарів; організація доставки товарів від виробника до торговельної мережі; підготовка товарів до продажу; реклама і реалізація товарів; надання споживачам послуг тощо, то динаміка змін на ринку вимагає відповідної гнучкості торговельного процесу, торговельно-технологічних операцій, а також пошуку та впровадження інновацій у систему управління.

Торговельні підприємства в умовах ринкових відносин посідають одне із провідних місць в економіці країни. Згідно даних ЄДРПОУ на 01.01.2011 року оптова і роздрібна торгівля як вид економічної діяльності складає 28 % від загального обсягу видів діяльності на Україні.

Основні показники, які характеризують стан та тенденції розвитку підприємств роздрібної торгівлі у 2007-2011 рр., наведено у табл. 2.1.1.

Як свідчать дані табл. 2.1.1 за період з 2007 по 011 рр. зростання товарообороту роздрібної торгівлі склало 337,9 %, в той час як кількість підприємств роздрібної торгівлі зменшилась на 12,2 %. Тенденція до збільшення товарообороту спостерігається також і у територіальному розрізі та по м. Києву. Усім регіонам України властива позитивна тенденція збільшення за 2007-2011 рр. цього показника у межах від 206,1% по Полтавській області до 299,6% - по Дніпропетровській; а по м. Києву - до 346,9% [74].

Таблиця 2.1.1 Динаміка основних показників, які характеризують тенденції розвитку підприємств роздрібної торгівлі України у 2004-2008 рр.