Праця менеджера як складова управлінської діяльності
Управлінська діяльність як складова трудового процесу характеризується такими елементами: предметами праці, засобами праці, самою працею та її результатами. Управлінська праця - це практичне виконання функцій управління в організації, призначенням якого є забезпечення цілеспрямованих і скоординованих зусиль інших людей щодо вирішення поставлених завдань. Управлінську працю розглядають як комплекс організаційної праці та праці з людьми у процесі постановки та реалізації цілей [46, с. 21]. Оскільки управлінська праця є різновидом управлінської діяльності, то вона складається з певних спеціалізованих видів управлінських робіт.
Метою управлінської праці є визначення цілей організації та створення умов для їх досягнення, координація спільної діяльності працівників організації. Об'єктом управлінської праці є праця персоналу організації. Предметом управлінської праці є інформація, стосунки людей у процесі організації спільної діяльності. Засобами управлінської праці є інтелект, знання та вміння людей, задіяних у процесі виконання поставлених цілей. Продуктом управлінської праці є управлінський вплив у вигляді управлінського рішення.
Управлінська праця складається з вироблення, прийняття та організації виконання управлінських рішень. Це продукт мислення суб'єкта управлінської праці. Тому управлінська праця є, перш за все, розумовою. Основною ознакою розумової праці менеджера є те, що він, за словами Пітера Друкера, не створює матеріальні речі, а «виробляє» знання, ідеї, інформацію [19, с. 23]. Розрізняють три види управлінської праці як розумової:
· евристична праця: має творчий характер пов'язана з постановкою проблеми, аналізом ситуації, пошуком шляхів розв'язання, спрямована на розробку і прийняття рішення. Включає операції аналітичні і конструктивні. Результатом цього виду пращ є вироблення та прийняття управлінських рішень;
· адміністративна праця: полягає у цілеспрямованому впливі на підлеглих із метою виконання ними поставлених завдань, спрямована на координацію діяльності виконавців. Включає розпорядчі, координаційні, контрольні та комунікативні операції;
· операторна праця: полягає у виконанні стереотипних операцій, потрібних для інформаційного забезпечення процесу управління. Включає операції документування, обробку інформації, обчислювальні та формально-логічні розрахунки.
Важливим у визначенні управлінської праці є визначення управлінських ролей менеджера. Це питання досліджували безліч науковців, але найбільш повну їх характеристику запропонував Г.Мінцберг. Він виділяє й класифікує десять ролей, поєднавши їх у три блоки (табл. 1.1.1) [80].
Таблиця 1.1.1
Десять управлінських ролей (за визначенням Мінцберга)
Роль |
Опис |
Міжособистісні ролі | |
Головний керівник |
Символічний голова, в обов'язки якого входить виконання звичайних завдань правового чи соціального характеру |
Лідер |
Відповідальний за мотивацію і активізацію підлеглих, за добір, підготовку працівників і пов'язані з цим обов'язки |
З'єднувальна ланка |
Забезпечує роботу саморозвиненої мережі зовнішніх контактів і джерел інформації |
Інформаційні ролі | |
Приймач інформації |
Розшукує і отримує різноманітну інформацію (в основному поточну) спеціалізованого характеру, яку успішно використовує в інтересах своєї справи; виступає як нервовий центр зовнішньої і внутрішньої інформації, що надходить в організацію |
Розповсюджувач інформації |
Передає інформацію, отриману із зовнішніх джерел або від інших підлеглих, членам організації; частина цієї інформації має суто фактичний характер, інша потребує інтерпретації окремих факторів для формування установок організації |
Продовження табл 1.1.1 | |
Представник |
Передає інформацію для зовнішніх контактів організації відносно планів, політики, дій, результатів роботи, діє як експерт з питань даної галузі |
Ролі, пов'язані з прийняттям рішень | |
Підприємець Ліквідатор порушень |
Шукає можливості самої організації поза її межами, розробляє і запускає «проекти по удосконаленню, які приносять зміни, контролює розробку визначених проектів |
Розподілювач ресурсів |
Відповідає за коректуючі дії, коли організація опиняється перед необхідністю важливих і непередбачених порушень |
Той, хто веде переговори |
Відповідальний за розподіл всіх можливих ресурсів організації, що фактично веде до прийняття чи схвалення всіх значних рішень в організації Відповідальний за представництво організації на всіх важливих переговорах |