Поняття операціної системи та основні теоретичні підходи до її визначення
Саме словосполучення «операційна система» запозичене з зарубіжних джерел і, в першу чергу, американських. У вітчизнянній науці управління існує вираз «виробнича система». При цьому термін «операції» і «виробництво» взаємозамінні.
Під виробництвом розуміють випуск товарів і переробку сировинни, а термін «операції» ширший, він включає не тільки виробництво товарів, але й надання послуг, видів діяльності, що входять в операційну функцію []. Тому «повну систему» виробничої діяльності будь-якої організації називають «операційною системою».
Таким чином, операційна система - це система, що створюється для реалізації операційної функції, що передбачає використання операційних ресурсів компанії ("входів") для трансформації їх в її товари або послуги ("виходи").
Причому "входи" організації можуть бути представлені[]:
· виділеними суспільством капіталовкладеннями, різними позиками та кредитами на розвиток;
· потоками засобів праці, необхідних для виконання операцій;
· трудовими ресурсами, які здійснюють функціонування організацій;
· інформаційними потоками щодо факторів зовнішнього середовища.
"Виходами" організації можуть бути:
· вироблені товари або надані послуги;
· прибуток, який частково залишається в комерційній організації, а частково надходить у зовнішнє середовище;
· управлінські рішення як результат перетворення інформації і продукт управлінської діяльності;
· соціальна відповідальність.
Трансформація в операційній системі може мати наступний характер:
· фізичне перетворення як результату вирорбничого процесу;
· зміна місця знаходження як результат транспортування;
· обмін як результат роздрібної торгової операції;
· складське зберігання як результат складського обслуговування;
Вище перераховані трансформаційні процеси не є взаємовиключними і можуть застосовуватись одночасно, а це залежить від виду та діяльності підприємства.
Уперше термін «операційна система» був використаний при створенні програмних засобів для обчислювальної техніки []. Тут «операційна система» була визначена як комплекс програм, написаних машинною мовою, які реалізують у комп’ютері безліч функцій. Отже, комп’ютерна «операційна система» є міні-зразком «операційної системи» будь-якої організації.
Проте саме понняття операційних систем з’являється 1800 р, коли Елі Уитні вперше в історії виробництва реалізував принцип взаємозамінності деталей, що одержав розвиток на виробництві на основі стандартизації та контролю якості. Він вперше використав принцип взаємозамінності деталей для їхнього виготовлення, виготовляючи 10 тисяч мушкетів для уряду США. Реалізований ним принцип лежить і сьогодні в основі виробництва [].
Головний внесок Ф. Тейлора, відомого як батько наукового менеджменту, полягає в тому, що він думав, що менеджмент, як форма організації управління виробництвом, повинен бути більш результативним і активним в удосконалюванні методів роботи. Тейлор вперше зопропонував конкретні рішення, спрямовані на раціональне використання праці робочих і засобів виробництва; введення строгого регламенту на використання матеріалів й інструментів; стандартизацію інструментів і робочих операцій; точний облік робочого часу; дослідження операцій шляхом розкладу їх нас складові елементи і хронометража; встановлення контролю за кожною операцією (1881г)[]. Головним гаслом Ф. Тейлора була ідея: більш високий вихід продукції, більш низька собівартість, більш високі зарплати і гармонія у відносинах управлінський персонал - робочі. Тейлор пропонував більші можливості працівникам шляхом сприяння працівникам у виборі роботи, що підвищує їхні здібності, забезпечення правильного навчання, та створення законних стимулів для здійснення роботи.