Поняття операціної системи та основні теоретичні підходи до її визначення

Визначення типу системи - управлінське завдання, яке слід періодично поновлювати. Зокрема, якщо поточна ефективність почала спадати, корисно ще раз переконатися в тому, що ми маємо справу з дійсно однорідною системою.

Головна ознака гетерогенних систем - наявність декількох основних технологій, декількох наборів ресурсів для даної технології, декількох варіантів взаємодії продуктів і процесів.

Управлінські переваги гетерогенних систем зводяться до слідуючих:

1. У таких системах є біль широка амплітуда реакції.

2. Реакція системи на зміни середовища є спеціалізованою і, отже, більш адекватною.

. Є можливість ефективно асимілювати принципово нові можливості та ресурси.

. Гетерогенна операційна система, залишаючись у рамках операційної системи, припускає вихід на рівень інноваційних рішень.

. Гетерогенні операційні системи не просто допускають інновації, а є необхідним управлінським інструментом реальних інноваційних процесів.

3.Класифікаційна ознака за структурою.

Під «структурою операційної системи» слід розуміти відносно постійний порядок внутріщніх просторово-тимчасових зв’язків системи між її елементами і взаємодію їх із зовнішнім середовищем, що визначає функціональне призначення останньої.

За традиційно сформованою структурою операційні системи можна розподілити на:

· Радіальні

· Радіально-вузлові

· Деревоподібні

За радіальної структури кожний з елементів Min будь-якої підсистеми Si' безпосередньо зв’язаний із системою. Радільно-вузлова структура припускає зв’язок кожного елементів із системою S через визначену підсистему Si'. Деревоподібна структура є найбільш загальною і передбачає зв’язок елемента із системою через безліч підсистем і зв’язків, причому кожний елемент безпосередньо зв’язаний тільки з однією з підсистем.

Запропонована структуризація операційних систем дає можливість окремо досліджувати ефективність функціонування як підсистем, так і елементів. На кожному новому кроці досліджувана система буде одним з елементів більш високого ієрархічного рівня, характеристика якого визначена на попередньому кроці.

. Класифікаційна ознака «масштабність».

Залежно від числа значущих перемінних, що входять в опис операційної системи, розрізняють сублокальні (1-3 перемінні), локальні (4- 14) перемінних, субглобальні (15-35 перемінних), глобальні (36-1000 перемінних) і суперглобальні (понад 100 перемінних).

. Класифікаційна ознака «ступінь складності».

Залежно від ступеня взаємозв’язку перемінних, операційні системи розподіляють на надпрості (відстуність взємозв’язку), прості (наявність парних взємозв’язків), складні (наявність взаємозв’язку і взаємовпливу) і надскладні (необхідність обліку взаємозв’язку).

. Класифікаційна ознака ступінь детермінованості:

· Детерміновані;

· Стохастичні;

· Змішані;

7. Класифікаційна ознака «харктер розвитку в тимчасовому масштабі.

Характер розвитку в тимчасовому масштабі (регулярна складового процесу - тренду) дає можливість розрізняти операційні системи за принципом: