Особливості мотивації персоналу в системі чинників конкурентоспроможності на автомобілебудівних підприємствах України

Вважається, що зі збільшенням періоду найму працівника зростає величина N і, відповідно, зростає ймовірність можливих зловживань. Інколи це спонукає роботодавця укладати контракти на коротші терміни, що нібито зменшує ризик зловживань. Проте в Україні цей чинник має трохи інше значення. Термін найму скорочується з таких міркувань:

·за короткий період легше позбутися свідків власних зловживань;

·бажання тримати на «короткому повідку» тих співробітників, які можуть озвучити свої підозри щодо зловживань керівництва;

·збільшити «кругообіг» вакансій з метою частішого їх продажу або надання іншим претендентам на посади.

Слід зазначити, що прихильність короткотермінових контрактів має імпліцитний характер це, як відомо, сприяє невизначеності відносин і знижує ефективність діяльності національного автомобілебудівного підприємства. В той же час імпліцитність контрактів обумовлює не тільки можливість зловживань, а й ризикових рішень, зокрема у сфері інвестицій. Це може поставити під загрозу не тільки фінансовий капітал власників національного автомобілебудівного підприємства, але й менеджерів, які займаються реалізацією цих проектів. Вважається, що кращим рішенням для захисту від інвестування з коротким терміном успіху є використання експліцитних контрактів, які передбачають винагороду менеджерів за здійснення успішних проектів стратегічного спрямування без одночасного покарання за можливі невдалі проекти. Такий підхід вимагає підвищення рівня перевірки інвестиційних пропозицій і встановлення більш жорстких критеріїв відбору інвестиційних проектів. При цьому підтримується ініціатива персоналу щодо внесення інвестиційних пропозицій, можливо ризикових, але із сподіваним чи очікуваним тривалим ефектом [5].

Вважається, що використання моделі Шапіро-Стігліца повинне дати кількісне обґрунтування того розміру вигоди, який стримає керівників від корупції та інших зловживань. Однак, як свідчать дослідження, морально-етичні характеристики і погляди людей можуть відіграти значно важливішу роль як чинник стримування від спокус. Особливо важливу роль ці характеристики особистостей керівників повинні відіграти в Україні, де формується нова парадигма управління автомобілебудівними підприємствами на основі пріоритету саме морально-етичних цінностей. Дослідники вважають, що навіть сильні люди під впливом великих і регулярних спокус можуть діяти проти своїх моральних засад [5]. На підтвердження цього приводяться приклади зловживань з пожертвами у благочинних і релігійних організаціях, серед волонтерів гуманітарних служб. Запобігти зловживанням допоможе збільшення ефективності контролю. Для цього нібито потрібно лише так побудувати вплив інтенсивності контролю р на зниження доходів, щоб при виявленні відхилень вони перевищували вигоду, яку можна отримати внаслідок цих зловживань. При цьому теоретично найменшою буде така величина зарплати, яка може утримати працівника від зловживань:

, (1.6)

Таким чином, розрахункова зарплата перевищує альтернативну на велиину 03/N×p. Але цей підхід не пов'язує оплату праці з більш високою продуктивністю, з необхідністю проявів ініціативи, пошуком наявних резервів. Тому можливості застосування цього підходу на національних автомобілебудівних підприємствах досить обмежені, вони не враховують інноваційних чинників, соціальних аспектів діяльності людей, методів отримання, накопичення та оновлення інформації. Найважливішим чинником, який нехтується логікою цього підходу, є вплив внутрішнього і зовнішнього середовища національного автомобілебудівного підприємства. Слід зазначити, що методичні підходи до кількісної оцінки впливу чинників середовища досліджені недостатньо, особливо за умови появи інтеграційних інтересів.

Слід зазначити, що запровадження елементів соціально-орієнтованого маркетингу, як демонструють деякі західні автомобілебудівні компанії, не сприяло демократизації управління на національних автомобілебудівних підприємствах. В той же час у зв'язку з формуванням в Україні корпоративної економіки важливим є завершення створення повноцінної системи національних ринкових інститутів, вітчизняної концепції менеджменту та політики, визначальне місце серед яких посідає організаційна корпоративна культура як важливий чинник ефективності.