Стратегічне управління діловою кар'єрою як фактор стимулювання персоналу

Для підвищення економічного стимулювання існуюча на ЗАТ «Луга - Нова» сьогодні стратегія оплати праці повинна бути доповнена системою участі працівників у прибутку організації й побудовою управління персоналом по цілям, на підставі досягнення яких буде оцінюватися ефективність праці кожного працівника. Поділ же створюваного преміального фонду повинне здійснюватися по нормативах, розроблювальним з участю працівниками, щоб бути зрозумілими їм.

Так само може бути вдосконалений діючий список соціальних виплат. Додатковими соціально-економічними виплатами й гарантіями в дійсний момент на ЗАТ «Луга - Нова» можуть стати: оплачені святкові дні; оплачений час на обід; медичне страхування на підприємстві; додаткове пенсійне страхування на підприємстві; страхування від нещасних випадків; надання безкоштовних стоянок для автомобілів; допомога в підвищенні утворення, профпідготовці й перепідготовці; покупка працівниками акцій. Загальний список соціальних виплат підприємству варто обговорити за участю працівників (анкетування, збори колективу).

Для вдосконалення соціально-психологічних методів мотивації персоналу ЗАТ «Луга - Нова» необхідно: підтримка сприятливого психологічного клімату в колективі на основі розвитку стратегії управління конфліктами,формування й розвиток організаційної культури на основі впровадження запропонованих заходів у сполученні з удосконалюванням інших методів управління дозволить підвищити зацікавленість співробітників в результатах своєї праці й ефективність всієї стратегії управління підприємством.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

За результатами проведеного в роботі дослідження можна зробити наступні висновки:

Мотивація в управлінні персоналом розуміється як процес активізації мотивів працівників (внутрішня мотивація) і створення стимулів (зовнішня мотивація) для їхнього спонукання до ефективної праці. Метою мотивації є формування комплексу умов, що спонукують людини до здійснення дій, спрямованих на досягнення мети з максимальним ефектом. Процес мотивації спрощено може бути розбитий на наступні етапи: виявлення потреб, формування й розвиток мотивів, управління ними з метою зміни поводження людей, необхідного для реалізації цілей, коректування мотиваційного процесу залежно від ступеня досягнення результатів.

Теоретичні основи мотивації були закладені змістовними й процесуальними теоріями мотивації. Найпоширенішими змістовними теоріями мотивації є теорії Маслоу, Макклелланда й Герцберга. Основними процесуальними теоріями мотивації є теорія очікувань, теорія справедливості, модель мотивації Портеру - Лоуера. В сучасному менеджменті вживають активні спроби перегляду класичних теорій мотивацій з метою їхнього пристосування до більшого сучасній структурі потреб.

Стратегія мотивації персоналу може бути заснована на найрізноманітніших методах, вибір яких залежить від пропрацьованості стратегії стимулювання на підприємстві, загальної стратегії управління й особливостей діяльності самого підприємства. Класифікація методів мотивації залежно від орієнтації на вплив на ті або інші потреби може бути здійснена на розпорядницькі (організаційно- адміністративні), економічні й соціально-психологічні. Так само методи стимулювання можна згрупувати в наступні чотири види: економічні стимули, управління по цілям, збагачення праці, стратегія участі.