Діагностика впливу системи управління на ефективність розвитку підприємства

При розгляді внутрішньої стійкості формується висновок, що фінансовий стан підприємства хоч і на задовільному рівні, але має тенденцію до погіршення. Навіть за умови зростання коефіцієнту фінансової стійкості (на 28,7% в 2010 році) коефіцієнт автономії неухильно зменшується. Така ситуація може свідчити про недостатність обсягів власного капіталу, що особливо небезпечно в сучасних умовах фінансової кризи.

Кадрова складова економічної безпеки характеризується високою надійністю, що пояснюється відсутністю плинності кадрів та стійкими якісними характеристиками працівників. Але необхідно відмітити, що існує загроза втрати цієї переваги, так як мотиваційний механізм поступово втрачає свою ефективність. Так, починаючи з 2006 року, темпи приросту фонду оплати праці суттєво скоротилися, а коефіцієнт витрат на підвищення кваліфікації взагалі зменшився на 43,7%.

Ефективність мотиваційного механізму також впливає на якість інформаційної підсистеми, зокрема ймовірність розповсюдження конфіденційної інформації. В умовах фінансової кризи у працівників виникає занепокоєність за свою подальшу роботу в компанії, що створює великі ризики умисного заподіяння шкоди підприємству з боку персоналу.

Коефіцієнт придатності основних фондів протягом досліджуваного періоду залишається на досить високому рівні (більше 0,75), однак ця придатність забезпечується простим оновленням фондів, а не введенням нових технологій. Про це свідчить показник ймовірності підвищення виробничих витрат, який з 2006 року неухильно зростає. Так, в 2006 році значення показника були на рівні 0,43, а в 2010 році - 0,79. Наведена тенденція пояснюється зростаючою складністю обслуговування застарілого обладнання. Більше того, якісний стан основних фондів суттєво впливає на гнучкість виробничої підсистеми. В 2006 році стійкість асортименту продукції характеризувалася на рівні 39%, що забезпечувало постійне оновлення, велике різноманіття та відносну унікальність продукції, а в 2010 році цей показник вже мав значення на рівні 72%, що суттєво зменшило конкурентноздатність продукції, так як ювелірні вироби почали втрачати свою унікальність, оригінальність та ексклюзивність.

При дослідженні загроз зовнішнього середовища, було з’ясовано, що ситуація для підприємства поступово погіршується. Так, рівень надійності ділових партнерів компанії суттєво зменшився (за останній рік майже на 60%), в першу чергу, у зв’язку з фінансово-економічною кризою. Безумовно, що кризові явища негативно вплинули і на конкурентів, тому інтенсивність конкурентної боротьби суттєво не посилилась. Необхідно додати, що особливу загрозу становить зміна законодавчої бази діяльності підприємств ювелірної галузі та вступ України в СОТ. Це послугувало причиною суттєвого зменшення (майже на 50%) вхідних бар’єрів для нових учасників ринку.

Підсумовуючи проведене оцінювання, необхідно відмітити, що загальний рівень ефективності діяльності є незадовільним і погіршується з кожним роком. Основними причинами такого явища залишається невдале управління конкурентоспроможністю та економічною безпекою підприємства. Екстенсивний характер змін, необґрунтованість прийнятих рішень, відсутність стратегічного бачення розвитку призводить до незворотної втрати потенційних можливостей та компетенцій підприємства.

Для повноцінного оцінювання ефективності управління розвитком необхідно визначити ефективність системи планування, як невід’ємної функції управління.

Як вже зазначалося, стратегічне планування на підприємстві не проводиться, а розвиток підприємства здійснюється на основі розробленого дерева цілей. Необхідно також відмітити, що дані цілі формувалися лише виходячи із внутрішніх потреб та орієнтирів компанії, а вплив зовнішнього середовища майже не враховувався.

Отже, оцінювання ефективності управління розвитком буде здійснюватися за такими напрямками:

· оцінювання об’єктивності, адекватності та ефективності вставлених цілей зовнішньому та внутрішньому середовищу, наявним можливостям, загрозам та іншим факторам. З цією метою необхідно розробити стратегію розвитку підприємства та співставити існуючі з новосформованими цілями розвитку.

· оцінювання ефективності системи управління, її впливу на діяльність підприємства в аспекті досягнення існуючих та новосформованих цілей розвитку.

Розробляючи стратегію розвитку підприємства, необхідно конкретизувати існуючу місію компанії з урахуванням основних цінностей та переконань, споживчих потреб, ринку та ключових технологій.