Шляхи подолання опору персоналу організаційним змінам на ПАТ «Універмаг Україна»
Дослідження специфіки професійної діяльності показало, що робота на підприємстві емоційно напружена, вона характеризується високим ступенем відповідальності, необхідністю швидко опрацьовувати значний обсяг інформації, дефіцитом часу на прийняття рішення. Сувора регламентація професійної діяльності поєднується з великою ймовірністю невизначених критичних ситуацій. Спостерігається значне навантаження на слухову сенсорну систему, оскільки більшість інформації сприймається саме на слух. Подолання функціональної автономності забезпечується заповненням великої кількості паперових документів, які іноді частково, а то й цілком дублюють одне одного. Санітарно-гігієнічні умови праці оцінюються як незадовільні: ремонт виконувався багато років тому. Отже, умови праці характеризуються високим рівнем професійного стресу.
Як і передбачалося, інформація про необхідність організаційних змін, постійного використання комп’ютерної техніки на робочому місці і пов’язані з цим зміни в професійній діяльності, розташуванні та організації робочих місць, викликала значне невдоволення серед персоналу та керівників середньої ланки. Проаналізувавши висловлювання безпосередніх учасників навчання, ми визначили кілька змістових груп: 1) „Ми завжди робили це так, і все було нормально”. 2) „Все незрозуміло, вся програма неправильна, з нею неможливо працювати, вона незручна”. 3) „Чому не поцікавились нашою думкою, бо ми ж будемо працювати - з цією програмою нас кинуть, як цуценят у воду, а потім, як завжди, будемо винні ми”. 4) „Ці комп’ютери завжди ламаються, вони випромінюють, від них зір страждає”. 5) „На своєму віку ми пережили багато спроб зробити зміни, а працюємо, як і 30 років тому, і цього разу нічого не зміниться”. 6) „Якщо поставлять комп’ютери, то робота стане легшою, нам будуть менше платити або почнуть звільняти”.
Адаптивний ресурс персоналу характеризувався наступним чином. У більшості персоналу (75 %) виявлено сильний тип нервової системи, високий рівень рухливості нервових процесів, що супроводжувалося високою витривалістю до психоемоційного навантаження, достатньою швидкістю формування рухових навичок. 8 % персоналу характеризувалися низьким рівнем інтелектуальної лабільності. Однією з причин помилок була емоційна нестабільність та нездатність подолати хвилювання на початку виконання завдання. Результати 15 % відповідали високому рівню інтелектуальної лабільності. Середній рівень значень цього показника було виявлено у 70 % жінок. В цілому високі середньогрупові результати інтелектуальної лабільності можна пояснити специфікою трудової діяльності цієї групи. Щоденно вони опрацьовують великі масиви слухової і зорової інформації, що потребує високого рівня концентрації уваги в умовах інтенсивних сторонніх перешкод, дефіциту часу. За показниками сили і рухливості нервових процесів, інтелектуальної лабільності більшість персоналу характеризувалась достатнім рівнем адаптивних можливостей.
На початок навчання 46 % працівників мали високі показники ситуаційної тривожності. Для 31 % відчуття тривоги на той час відповідало середньому рівню. У 23 % було виявлено низький рівень ситуаційної тривожності. Отримані результати визначаються, в першу чергу (вірогідно), факторами організаційної та інформаційної невизначеності ситуації. Для 70 % досліджуваних був характерний середній рівень особистісної тривожності.
