Шляхи підвищення ефективності використання робочого часу
Особливу увагу при плануванні управлінської діяльності менеджери готелю «Писанка» повинні приділити пріоритетності справ, а також порядку їх реалізації.
Ухвалення рішень є всього лише одним із завдань, що стоять перед керівником. Цей процес займає вельми незначну частину його часу. Проте ухвалення рішень - це типово управлінське завдання і тому заслуговує спеціального розгляду в рамках аналізу ефективності керівника. Від ефективних керівників чекають ефективних рішень. Вони систематично і в певній послідовності ухвалюють такі рішення.
В управлінні людським фактором в ТзОВ «Готель-Писанка» варто враховувати два типи основних цілей організації:
1) орієнтовані на досягнення максимальних результатів (економічних, неекономічних, індивідуальних, групових) на короткотермінову перспективу;
2) стратегічні планування великомасштабних і довгострокових остаточних результатів за умови успішного функціонування.
Прагнення досягти цих цілей вимагає такої взаємодії між керуючими, коли відображені також неформальні елементи вкладеної праці при якісних критеріях його оцінки. Тут йдеться про:
ü здатність сприймати великий обсяг різноманітної інформації, зокрема ретроспективні дані про досягнуте, прогнозувати майбутні орієнтири;
ü висока напруга праці в умовах недостачі часу для аналізу і прийняття оптимальних рішень;
ü постійні переключення в роботі і коливання ритму у розгляді невирішених питань і пропонованих рішень;
ü необхідність спілкування з людьми різного організаційного статусу;
ü постійна нестача відомостей, знань, коштів та інших ресурсів;
ü підвищений ризик і відповідальність за наслідки здійснених дій.
Як уже зазначалося планування своєї особистої праці менеджер повинен починати з визначення стратегії та цілей. Якщо керівник готелю «Писанка» ставить головною ціллю підвищення прибутковості організації, то з огляду на неї він повинен розробити стратегію експансії і визначати такі тактичні задачі: а) розширення ринку (залучення нових покупців); б) розширення виробництва (його диверсифікація); в) зростання організації (відкриття філій, приєднання інших організацій тощо). За Джоном Адаїром, «стратегія - це тип мислення і планування стосовно головної задачі, а ціль - це зірки, які спрямовують нас на нашому шляху. До них не можна доторкнутися, але можна використати як орієнтири» [5, с. 246].
У новому тисячолітті, сповненому жорсткої конкуренції, необхідно вести людей до цілі, не командуючи ними, а запалюючи, надихаючи їх. Дуже важливо також знаходити ключову ідею, яка дасть можливість кожному виявляти творчість, неординарний підхід, і водночас об'єднуватиме всіх, а також формувати цілі на рівні мрії, для того щоб провокувати на пошук нестандартних рішень, вихід зі стану комфорту. Тобто для менеджера як ціль виступає ідея, в якій знаходять відображення потреби суб'єкта управління та умови їх задоволення, його рішення досягти очікуваного результату своєї діяльності. Як відомо всі цілі стосовно часу поділяють на три групи: 1) стратегічні; 2) тактичні; 3) оперативні. Е. Голдратт наголошує: «Коли ми маємо амбіційну ціль, то план її досягнення має кілька проміжних задач. Вони з'являються як необхідність долати перешкоди на шляху до поставленої цілі» [14, с. 231].
Процес встановлення особистих цілей менеджера передбачає три етапи:
ü визначення цілей (менеджер має визначитися з тим, чого він хоче досягти професійно та особисто);
ü аналіз можливостей для досягнення постановленої цілі (слід проаналізувати свої сильні та слабкі сторони, які можуть полегшувати або ускладнювати досягнення цілі, а також відповідність цілей наявним ресурсам);
ü уточнення та конкретне формулювання цілей (для подальшого планування потрібно залишити тільки ті цілі, які реальні для досягнення, вони мають бути чітко сформульовані і мати часову характеристику (довго, середньо - або короткострокові).
