Загальні відомості про стандартизацію. Роль стандартизації в розвитку національної економіки

Побудова, виклад, оформлення і зміст правил зі стандартизації здійснюється за ДСТУ 1.5.

Рекомендації зі стандартизації розробляються на конкретні виробничі процеси і їх елементи, пов'язані з вирішенням завдань організації, координації і здійснення робіт зі стандартизації, метрології і сертифікації. Рекомендації зі стандартизації приймають Держстандарт України, Держбуд України, а також підлеглі ним всеукраїнські науково-дослідні інститути відповідно до їх головної ролі і профілю діяльності. Положення, що містяться в рекомендаціях, є добровільними.

Міжнародний стандарт - стандарт, прийнятий міжнародною (світовою) організацією зі стандартизації. Такими є неурядові організації ІСО (ISO) і МЕК (IEC), тому статус стандартів, прийнятих для застосування в країнах - членах ІСО і МЕК, добровільний.

Міжнародний (регіональний) стандарт - стандарт, прийнятий міжнародною регіональною організацією. Так, існують європейські стандарти CEN, CENELEC і ETSI, які приймаються міжурядовими європейськими організаціями: Європейським комітетом із стандартів (CEN), Європейським комітетом електротехнічної стандартизації (CENELEC) і Європейським інститутом телекомунікаційних стандартів (ETSI). Відповідно до директив ЄС статус вказаних стандартів для їх застосування в країнах - членах ЄЕС обов'язковий.

Розробляються (як і вітчизняні стандарти) на конкретну продукцію (або групи конкретної продукції), конкретні послуги (або групи конкретних послуг), конкретні виробничі процеси або їх елементи (або групи конкретних виробничих процесів або їх елементів), що мають відповідно загальносвітове, регіональне або переважно національне значення (застосування).

Міждержавний стандарт - стандарт, прийнятий державами, що приєдналися до Угоди про проведення узгодженої політики в області стандартизації, метрології і сертифікації (1992 р.). Міждержавні стандарти є в даний час міжнародними стандартами регіонального типу.

Національний стандарт - стандарт, прийнятий національним органом зі стандартизації. Такими є, наприклад, державні стандарти Російської Федерації (ДСТУ), України (ДСУ), Німеччини (DIN).

Гармонізований стандарт - національний стандарт, вимоги якого технічно ідентичні, тобто тотожні або вищі (складніші), але не суперечать вимогам до конкретного об'єкту стандартизації, встановленим у відповідному міжнародному стандарті (стандартах) або в (міжнародному) регіональному стандарті (стандартах), або в прогресивному національному стандарті (стандартах) зарубіжної країни, з яким (якими) гармонізується даний національний стандарт.

Гармонізація ДСТУ, які використовують на території України, з відповідними міжнародними стандартами (за ухвалення яких Україна проголосувала позитивно) є центральною умовою виконання України Угоди з технічних бар'єрів в торгівлі і однією з найбільш важливих загальних умов для вступу України до Всесвітньої торгової організації.

Комплекс стандартів - це сукупність взаємопов'язаних державних і (або) міжнародних стандартів, об'єднаних загальною цільовою спрямованістю і що встановлюють узгоджені, переважно основоположні організаційно-технічні і (або) загальнотехнічні вимоги до взаємозв'язаних об'єктів стандартизації.