Характеристика групової динаміки
Виробнича (робоча) група складається з осіб, які разом працюють над одним завданням.
Комітети - це особливі види груп, яким надані повноваження для виконання певного завдання або комплексу завдань. Це може бути, наприклад, рада директорів. У сучасних публікаціях можна вирізнити щонайменше три основні рольові типи рад директорів: «сторожовий пес», «опікун», та «пілот».
«Сторожовий пес» (watchdog) - портфель обов'язків ради включає «пакет тотального нагляду». Така рада здійснює контроль діяльності організації в усіх її сферах. «Опікун» (trustee) - така рада застосовує іншій підхід, який передбачає виконання нею ролі довіреної особи. Рада - «опікун» вважає себе особою, відповідальною перед суспільством, включаючи власників акцій, за активи, що утворюють вартість компанії. «Пілот» (pilot) - така рада бере активну участь у спрямуванні бізнесу корпорації.
У неформальній організації лідер одержує владні повноваження «з рук» членів групи, а не менеджменту; вони не мають ніякого відношення до формального командного ланцюжка, більш того, нерідко вступають у конфлікт із ним. Оскільки неформальна влада лідера залежить від ставлення до нього співробітників, вона, на відміну від офіційної, не є стабільною.
Через свою суб'єктивну природу неформальна організація знаходиться поза сферою контролю менеджменту. З іншого боку, кожен менеджер поряд з посадовими (формальними) владними повноваженнями повинен володіти і визначеною особистісною (неформальною) владою.
Групи, що виникають і функціонують в організаціях, проходять приблизно одні й ті ж стадії групового процесу. Визначають такі стадії формування групи, як:
Рис.
У кожній формальній організації існує складне переплетіння неформальних груп й організацій, які утворилися без впливу керівництва. Ці об'єднання дуже впливають на якість діяльності й організаційну ефективність. Керівник повинен знати їх й намагатися взаємодіяти з ними. Ще однією необхідною умовою ефективності управління є вміння працювати в малих групах, таких як різні комітети або комісії, що створені самим керівництвом, а також уміння будувати взаємовідносини зі своїми безпосередніми підлеглими.
Як правило, організація будь-якої величини, складається з кількох груп. Керівництво створює групи залежно від завдань, на основі поділу праці по горизонталі /підрозділи/ й по вертикалі / рівні управління /. У кожному з відділів великої організації/ наприклад Військово-морський флот/ може існувати десяток рівнів управління.
У великих організаціях, як правило, є кілька неформальних організацій. Члени однієї організації багато в чому залежні один від одного. Природним результатом цього інтенсивного соціального взаємовпливу є спонтанне виникнення неформальних організацій.
У неформальних організаціях багато спільного з формальними організаціями, в які вони вписані. Люди, звичайно, знають, чому вони вступають у формальні організації, але у них також є причини для вступу в групи й неформальні організації.
Ми всі - члени кількох сімейних груп: своєї сім'ї, сімейних бабусь і дідусів, двоюрідних сестер і братів, родичів дружини або чоловіка і т.д. Більшість людей належать також до кількох груп друзів. Вони або вчаться, або працюють у певних колективах, в яких обов'язково е групи, підгрупи, Є шкільні друзі, сусіди і т.д. Тобто кожна людина тисячею ниток пов'язана з іншими. Вона багато спілкується. Дуже важливо навчити її правильно, грамотно спілкуватись, бо невміння контролювати себе в спілкуванні негативно впливає на взаємовідносини в групах.
Часто на успішність ділових взаємин накладає відбиток нездатність контролювати себе в спілкуванні.