Характеристика групової динаміки
У маленьких за розміром групах виникає більше складностей з досягненням згоди і багато часу іде на з'ясування стосунків і поглядів. У великих групах спостерігаються труднощі з пошуком інформації, тому що члени групи звичайно поводяться більш стримано і концентровано.
Просторове розташування членів групи впливає на їхнє поводження. Виділяються три важливі характеристики просторового розташування індивіда, від яких залежать взаємини між людиною і групою. По-перше, ця наявність постійного чи визначеного місця чи території. Відсутність ясності в цьому питанні породжує безліч проблем і конфліктів у міжособистісних відносинах. По-друге, це особистий простір, тобто той простір, у якому знаходитися тіло тільки певної людини. Просторова близькість у розміщенні людей може породжувати безліч проблем, тому що людьми не сприймається близьке розташування до них інших людей, не враховуючи віку, статі і т.п. По-третє, це взаємне розташування місць. Якщо людина займає робоче місце на чолі столу, то це в очах інших членів групи автоматично ставить її в позицію лідера. Керівництво, знаючи ці й інші питання розташування членів групи, може домагатися значного ефекту тільки за рахунок правильного розміщення робочих місць.
Сьогоднішні теоретики вважають, що неформальна організація може допомогти формальній організації в досягненні її цілей. Вони пропонують вирішити це питання в такий спосіб:
• Визнати існування неформальної організації й усвідомити, що її знищення спричинить знищення і формальної організації. Тому керівництву варто визнати неформальну організацію, працювати з нею і не загрожувати її існуванню.
• Вислуховувати думки членів і лідерів неформальних груп. Розвиваючи цю тезу, Р. Девіс пише: «Кожному керівнику слід знати, хто є лідером у кожній неформальній групі і працювати з ним, заохочуючи тих, хто не заважає, а сприяє досягненню цілей організації. Коли неформальний лідер протистоїть своєму роботодавцю, його широкий вплив може підірвати мотивацію і задоволеність виконуваною роботою у співробітників формальної організації».
• Перед тим як почати які-небудь дії, прорахуйте їхній можливий негативний вплив на неформальну організацію.
• Щоб послабити опір змінам з боку неформальної організації, дозвольте групі брати участь у прийнятті рішень.
• Швидко видавайте точну інформацію, тим самим перешкоджаючи поширенню чуток.
Слід визначити основні фактори, що впливають на роботу групи. Це - розмір групи, склад групи, згуртованість групи, групові норми, групові ролі, статус членів групи.
Керівництвом організації при керуванні неформальними групами в процесі функціонування організації можуть застосовуватися різні методи впливу.
Консультації з групами. Звичайно індивідууми і групи краще реагують на рішення, що їх стосуються, якщо з ними заздалегідь радяться. Консультації з групою замість спроби нав'язати їй свою волю свідчать про повагу до групи й окремої людини, а також послабляють опір змінам з боку неформальної організації.
Колективні обговорення також сприяють зміцненню співробітництва й в інших відносинах. По-перше, вони дають можливість групі і її членам узяти на себе частину заслуг в ухваленні рішення - це невловима цінність, що часом має дуже важливе значення. По-друге, вони задовольняють бажання групи і її лідерів одержати визначений статус. По-третє, консультації найчастіше поліпшують взаєморозуміння між групою і вищим керівним складом організації. Коли рішення спускаються зверху, працівники можуть приписувати вказівкам найрізноманітніші мотиви і приховані наміри і дуже неправильно їх тлумачити. За допомогою консультацій керівники і робочі групи мають можливість переконати один одного в обопільних добрих намірах і це може сприяти руйнуванню уявлення про неминучий між ними конфлікт інтересів. Звичайно, коли реальний конфлікт інтересів існує - з питання про заробітну плату, наприклад, - то, можливо, консультація і не допоможе його усунути. Але навіть у цьому випадку, одержавши можливість поставити себе на місце керівника і зрозуміти, як ця проблема виглядає з погляду його обов'язків, група може з більшою готовністю погодитися з неприємним рішенням.