Особливості професійної мотивації працівників слідчих підрозділів

У комплексі проблем особистості проблема мотивації, рушійних сил поведінки залишається на сьогодні однією з найважливіших. До цієї проблеми звертається все більше число наук, так чи інакше пов'язаних з людиною. В даний час мотивація як психічне явище трактується по-різному. В одному випадку - як сукупність чинників, що підтримують і направляють, тобто визначають поведінку, в іншому випадку - як сукупність мотивів, у третьому - як спонукання, що викликає активність організму і визначає її спрямованість. Крім того, мотивація розглядається як процес психічної регуляції конкретної діяльності, як процес дії мотиву і як механізм, що визначає виникнення, напрямок і способи здійснення конкретних форм діяльності, як сукупна система процесів, що відповідають за спонукання і діяльність [7, с.65]. Дослідження проблеми мотивації здійснювалося у працях таких вчених як А. Маслоу, Х. Хекхаузен, В.А. Іванников, Д. Аткінсон, Є.П. Ільїн, О.М. Леонтьєв, В.І. Ковальов, І.А. Джидар’ян та інших.

Шлях до ефективної професійної діяльності людини лежить через розуміння її мотивації. Тільки знаючи те, що рухає людиною, що спонукає її до діяльності, які мотиви лежать в основі її дій, можна розробити ефективну систему форм і методів управління нею. Для цього потрібно знати, як виникають або викликаються ті або інші мотиви, як і якими способами мотиви можуть бути приведені в дію, як здійснюється мотивування людей.

Суспільна поведінка людей, в тому числі й така її форма, як професійна мотивація, представляє собою складне соціальне явище, що детерміновано багаточисельними факторами (соціально-економічні та соціально-психологічні чинники, особистісні якості, цінності людини тощо). Професійна мотивація - це дія конкретних мотивів, які обумовлюють вибір професії і тривале виконання обов'язків, пов'язаних з нею, вибір місця роботи, бажання звільнитися і т.д. [23, с.11]. Професійна мотивація формується під впливом факторів навколишньої дійсності, роботи з профорієнтації.

Усвідомленість вибору професії, процесу навчання та самої діяльності пов'язана з тим, якого особистісного сенсу набувають для людини професійні цілі, зміст діяльності, вимоги професійного та етичного характеру. Крім того, сам процес становлення особистості як спеціаліста теж залежить від професійної мотивації. Виявлення та розвиток професійної мотивації дозволяє забезпечити скоріше становлення спеціаліста, керівника, організатора, підвищити ефективність професійної підготовки працівників.

Більшість науковців відмічає що, ефективність діяльності працівника ОВС залежить як від різноманітних об'єктивних факторів (організаційних, соціально-психологічних та інш.), так і від суб'єктивних (стійкої мотивації до обраної професії та наявності комплексу здібностей до неї). Тільки сполучення цих двох взаємопов’язаних факторів забезпечує успішну службову діяльність [23, с.3-4].

Таким чином, дослідження професійної мотивації та її розвитку є необхідним як для більш повного теоретичного вивчення даної проблеми, так і для формування мотиваційної сфери особистості спеціаліста.

Серед юридичних спеціальностей професія слідчого посідає важливе місце. Цей вид діяльності пов'язаний із проведенням процесу дізнання та розслідування злочинів. Діяльність слідчого реалізується в намаганні розкрити злочин і полягає у зборі початкової інформації з метою вирішення професійних завдань. Слідчою діяльністю в системі органів внутрішніх справ України займаються дізнавачі та слідчі штатних підрозділів дізнання і слідчих підрозділів.

У процесі професійної діяльності слідчому доводиться: керувати слідчо-оперативною групою на місці події, приймати рішення про порушення або відмову у порушенні кримінальних справ, здійснювати передбачені кримінально-процесуальним законодавством заходи для усунення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, організовувати взаємодію зі службами кримінальної міліції і міліції громадської безпеки з метою затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, припиняти і закінчувати попереднє слідство. Ці досить складні професійні завдання потребують великого професіоналізму слідчих.

Професіоналізм - це системне явище, яке складається з досконалого володіння спеціальними знаннями про цілі, зміст, об’єкти, засоби праці, з володіння спеціальними вміннями на всіх етапах професійної діяльності, а також спеціальними якостями особистості, які дозволяють людині ефективно виконувати процес діяльності і отримувати необхідні результати. Загальноприйнятим є виділення двох складових професіоналізму: мотиваційної та операційної. Мотиваційна складова створює у людини готовність до діяльності, підтримує інтерес до неї в ході її виконання, а операційна сфера здійснює її виконавчу частину, забезпечує отримання необхідного результату.

В дослідженні професійної мотивації чималий інтерес займає проблема гендерних відмінностей. В психології поняття «гендер» визначається як соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої люди дають визначення поняттям «чоловік» і «жінка». Оскільки стать (sex) є біологічною категорією, соціальні психологи часто посилаються на гендерні відмінності, які обґрунтовані біологічно, як на «статеві» [37,с.21]. Гендерна рівність посідає важливе місце у забезпеченні розвитку здорового суспільства та знаходиться в центрі економічного та соціального прогресу. Вона передбачає однаковий статус для чоловіків та жінок й означає, що чоловіки та жінки мають однакові умови для реалізації своїх людських прав та однаковий потенціал для здійснення свого внеску у національний, політичний, економічний, соціальний та культурний розвиток, а також рівні права на користування результатами цього розвитку.

В органах внутрішніх справ проблема гендерної рівності вирішується досить серйозно та методично. У 2008 році в Україні прийнято Державну програму затвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року. Програма ґрунтується на засадах соціально-демократичного підходу, що передбачає надання рівних можливостей для усіх, а також на відповідних положеннях ст.1 Конституції України, яка проголошує Україну демократичною та соціальною державою [35].

Цілями реалізації цієї програми є: розбудова суспільства гендерної рівності; досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у системі ОВС шляхом правового забезпечення їх прав та можливостей; ліквідація проявів дискримінації за ознакою статі; розробка спеціальних механізмів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків [36]. Однак, наукові дослідження гендерної проблематики в ОВС, в тому числі розробка їх психологічного аспекту, тільки розпочинаються. Це стосується і працівників слідчих підрозділів, серед яких значну частину посідають жінки.

Актуальність зазначеної проблеми, недостатнє її теоретичне та практичне вивчення й обумовило вибір теми наукового дослідження.

Об’єкт дослідження - мотиваційна сфера особистості.

Предмет дослідження - професійна мотивація.

Мета дослідження - дослідити гендерні особливості професійної мотивації працівників слідчих підрозділів.

Завдання:

1. Надати теоретико-психологічний аналіз проблеми мотивації, професійної мотивації.

2. Визначити типи професійної мотивації жінок та чоловіків - слідчих.

3. Вивчити систему професійних мотивів жінок та чоловіків - слідчих.

4. Визначити ступінь задоволеності основних потреб працівників слідчих підрозділів з урахуванням гендерного аспекту.

5. Дослідити гендерні особливості мотиваційної структури особистості працівників слідчих підрозділів.

Вибірка: 74 працівника слідчих підрозділів, з них 37 чоловіків і 37 жінок.

Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань використано комплекс методів:

- теоретичні - аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація отриманої інформації та її інтерпретація;

- емпіричні - анкета «Вивчення професійної мотивації кандидатів на службу в органи внутрішніх справ» А.П. Москаленка, методика вивчення структури мотивації особистості В.Є. Мільмана, методика професійної діяльності К. Замфіра в модифікації А. Реана, методика діагностики ступеню задоволеності основних потреб;

методи математичної статистики - t-критерій Стьюдента, φ-критерій кутового перетворення Фішера.

Методологічною і теоретичною основою дослідження виступили:

- загальні положення гендерної психології (Ш. Берн, С. Айвазова, Т. Бендас, О. Вороніна та інші);

- роботи в галузі психології мотивації (А. Маслоу, Х. Хекхаузен, В.А. Іванников, Д. Аткінсон, Є.П. Ільїн, О.М. Леонтьєв, В.І. Ковальов, І.А. Джидар’ян та інші);

положення сучасної юридичної психології про особливості професійної мотивації працівників ОВС (В. Васильєв, О. Бандурка, О. Землянська, О. Столяренко, М. Єнікєєв, В.Романов та інші).

Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що науково обґрунтовані знання про гендерні особливості професійної мотивації працівників слідчих підрозділів дозволяють психологічно грамотно та диференційовано підходити до професійно-психологічної підготовки жінок та чоловіків-слідчих, з урахуваннях їх основних потреб та професійних мотивів.

Структура та обсяг роботи зумовлені метою та завданнями дослідження. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 40 найменувань та включає - 7 таблиць. Загальний обсяг дипломної роботи становить 74 сторінки тексту.

ПРОБЛЕМА МОТИВАЦІЇ В ПСИХОЛОГІЇ