Фактори ринку праці, що формують конкурентоспроможність персоналу
, чел. (1.1)
, чел. (1.2)
Можна на рис. 1.1 нанести лінії зниження претензій до рівня зарплати: незначне (лінія АЕ) для осіб, охоплених структурним безробіттям, і істотне (лінія ЕИ) для осіб, охоплених циклічним безробіттям. Крива ДЙ показує: на скільки необхідно збільшити попит на робочу силу, щоб подолати циклічне безробіття, і яка частина наявного попиту (лінія АД) визнається невідповідною для кваліфікованої робочої сили, що знаходиться в структурному і фрикційному безробітті.
На мал. 1.2 кривими НТ і ЛМ показані попит і пропозиція на ринку робочих місць. Точка їх перетину К відповідає рівноважним витратам власників товару «робоче місце» на оплату праці найнятих робітників (точка С), відповідна рівноважній заробітній платі власників товару «робоче місце» (мал. 1.1). Точками m розмежовані пропоновані робочі місця (у перерахунку на 1 чол. на одному робочому місці в зміну):
відрізок Оmз показує кількість робочих місць, заповнених носіями робочої сили, найнятими власниками робочих місць;
відрізок m3mcтр показує кількість робочих місць, що залишаються не затребуваними незайнятим економічно активним населенням унаслідок змісту праці, що не задовольняє їх (у тому числі і умовами праці);
відрізок mcтрmц показує бракуючу чисельність робочих місць для забезпечення повної зайнятості: для осіб з великими претензіями до зарплати (крива МФ), з помірними, але достатньо високими (крива МЕ) і з мінімальними (крива МТ). На цьому малюнку видно об'єм сфери додатку праці, яка структурно, за змістом праці, не відповідає професійним якостям робочої сили (3), і об'єм відсутньої сфери додатку праці для економічно активного населення, тобто - необхідна кількість додаткових робочих місць (4):
, рабочих мест (1.3)
, рабочих мест (1.4)
Якщо далі ці двомірні графіки (рис. 1.1 і 1.2) перемістити в тривимірний простір (для цього мал. 1.2 слід розвернути на 1800), то отримаємо ілюстрацію гіпотези про взаємозв'язок і симетрію ринку робочої сили і ринку робочих місць (рис. 1.3). Так, паралельно купівлі-продажу робочої сили відбувається продаж-купівля робочих місць. Як ціна рівноваги обох ринків виступає заробітна плата (ЗПр), яка на ринку робочої сили трактується як ціна робочої сили (ціна праці), а на ринку робочих місць - як витрати за послугу праці.
мотивація персонал кваліфікаційний
Оплата праці Заробітна плата, грн./міс
Робочі місця Робоча сила
Рис. 1.3 Симетричність товарів ринку праці
Ще наочнішою цей взаємозв'язок стане при поєднанні кривих попиту - пропозиції робочої сили і попиту - пропозиції робочих місць в точках їх перетину (поєднання крапок А і К) на єдиній вертикальній осі (рис. 1.4):
Кожен товар має конкретні ознаки якості (що відрізняють його від інших товарів), термін служби і життєвий цикл.
Якість товару «робоча сила» є настільки специфічною, не схожою на інші, що його не можна однозначно визнати ні товаром - предметом, ні товаром - послугою. Ми його визначили як одушевлений, тендерно і соціально-професійно забарвлений, маючи зважаючи на:
основні демографічні ознаки її носія: підлога, вік, сімейний стан, наявність утриманців;
основні соціальні ознаки: приналежність до конкретного соціального шару і через неї: потреби, мотивація праці (або відсутність), рівень загальноосвітньої інтелектуальної підготовки, загальної культури, кругозір і т. д.);
профессионально-квалификационные: наявність (або відсутність) професії, приналежність до конкретної професійно-галузевої групи кадрів, кваліфікація, кар'єрні устремління «по горизонталі» і «по вертикалі», націленість на подальше навчання, зміну професії, переміщення на інше підприємство, в іншу сферу діяльності, на міграцію в інші населені пункти, регіони, країни.
Рис. 1.4 Взаємозв’язок товарів ринку праці
Перші дві групи властивостей дають підставу власникові робочої сили визначити і обґрунтувати спектр своїх домагань на місце в суспільстві, а властивості третьої групи дають реальніше уявлення про конкретні соціально-професійні якості його товару «робоча сила». Для покупця цього товару - працедавця - провідною ознакою попиту є властивості третьої і першої груп, керуючись якими, він і призначає ціну за використання ресурсу праці даного індивіда (заробітну плату). Властивості ж другої групи він враховуватиме в подальшому користуванні товаром «робоча сила» - для стимулювання зростання продуктивності праці і поліпшення якості продукції, ущільнення у використанні робочого часу, вироблення корпоративної згуртованості і т.д.
