Пропозиції щодо використання сучасних методів мотивації для ефективної роботи персоналу в ПАТ КБ «ПриватБанк»
- нагородження співробітників поїздками (туристичні путівки) - для співробітників які зробили значний внесок у діяльність ПриватБанку запропонувати путівки під час їх відпустки;
- вручення спеціальних знаків і посвідчень працівникам банку за їх внесок і досягнення;
- вручення подарунків працівникам з фірмовим логотипом (кружки, блокноти, ручки, зонти та інше)
- публікація про працівника і його досягнення на корпоративному сайті;
- мотивація шляхом нарахування штрафів.
Необхідно удосконалити систему штрафів, які будуть пов'язані як з економічними, прямими втратами, так і з непрямими. Рекомендується нараховувати штрафи співробітникам за:
Запізнення на роботу більше ніж на 30 хвилин
Невихід на роботу з попередженням менш ніж за 24 години
Вихід на роботу в одязі, що суперечить корпоративному стилю
Перерва в обслуговуванні клієнтів без поважної причини більш ніж на 30 хвилин.
Порушення проведення банківських операцій
Порушення дисципліни
Порушення принципів організаційної культури.
ВИСНОВКИ
Дослідивши невелику частину менеджменту - мотивації персоналу, можна зробити висновок, що мотивація істотно підвищує продуктивність праці, що спричиняє збільшення прибутку.
Побудова системи мотивації в організації дає можливість, з одного боку, вирішити економічну проблему, тому що ефективна система мотивації дозволяє підвищити економічні показники діяльності організації і рухатися в напрямку її стратегічних цілей, а з іншого боку, дозволяє вирішити психологічну проблему, оскільки при її побудові повинен враховуватися такий показник, як задоволеність трудовою діяльністю.
У зв'язку з тим, що на систему мотивації і стимулювання істотно впливають такі фактори, як національна культура (через корпоративну культуру), технології, використовувані в організації, стадії розвитку організації та ряд інших факторів, сутність мотивації полягає в тому, щоб, орієнтуючись на систему потреб працівників, забезпечити повне і ефективне використання їх трудового потенціалу для якнайшвидшого досягнення цілей організації.
Уся діяльність людини обумовлена реально існуючими потребами. Люди прагнуть або чогось досягти, або чогось уникнути.
Мотивація праці - це прагнення працівника задовольнити потреби (одержати певні блага) за допомогою трудової діяльності. Не існує єдиних методів мотивації персоналу, ефективних у всі часи і за будь-яких обставин. Однак, будь-який метод, застосовуваний керівником заснований на вибраній фірмою стратегії управління людськими ресурсами. Це означає, що вибір конкретного методу мотивації повинен, у першу чергу, визначати загальну стратегію керування персоналом, якої слідує або бажає слідувати організація.
В першому розділі диплому були представлені теоретичні знання про систему мотивації, теорії мотивації та методи мотивації персоналу. Теоретичні основи мотивації були закладені змістовними і процесуальними теоріями мотивації. Найбільш поширеними теоріями мотивації є теорії Маслоу, МакКлелланда і Герцберга.
Сутність теорій мотивації полягає в тому, що людина, усвідомлюючи завдання, що ставляться перед нею, і знаючи ту винагороду, яку вона може одержати за їхнє вирішення, зіставляє це зі своїми потребами, можливостями і здійснює певну діяльність.
Тип мотивації - це переважна спрямованість діяльності індивіда на задоволення визначених потреб. Таких типів може бути багато залежно від мети дослідження. Найпоширеніші такі три типи мотивації: І тип - працівники, орієнтовані переважно на змістовність і суспільну значимість праці; II тип - працівники, переважно орієнтовані на оплату праці й інші нетрудові цінності; III тип - працівники, у яких значимість різних цінностей збалансована.
Основна маса працівників у нашій країні (не менше 80 %) належить до другого типу мотивації: мотиваційне ядро базується на високій (у їхньому розумінні) заробітній платі.
Мотивація в управлінні персоналом розуміється як процес активізації мотивів працівників (внутрішня мотивація) і створення стимулів (зовнішня мотивація) для їх спонукання до ефективної праці. Процес мотивації неоднозначний. Його умовно поділяють на шість послідовних стадій, але в реальному житті немає чіткого розмежування стадій і відокремлених процесів мотивації. Перша стадія пов'язана з наявністю чи виникненням певних фізіологічних, психологічних або соціальних потреб. Друга стадія пов'язана з пошуком можливих шляхів задоволення певної потреби. Третя стадія - визначення напрямку дій людини. На четвертій стадії витрачаються зусилля на виконання дії, що задовольняє певні потреби. На цій стадії може відбуватися коригування цілей. П'ята стадія - одержання винагороди за виконання дії. На останній стадії людина або припиняє діяльність до появи нової потреби, або продовжує шукати можливості задоволення потреби.
